Історія справи

Постанова ВГСУ від 03.03.2015 року у справі №908/1993/14
Постанова ВГСУ від 08.12.2015 року у справі №908/1993/14
Постанова ВГСУ від 12.07.2016 року у справі №908/1993/14
Постанова ВГСУ від 08.12.2016 року у справі №908/1993/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року Справа № 908/1993/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу "Будівник-33"на ухвалу та постанову у справігосподарського суду Запорізької області від 30.09.2014 Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 № 908/1993/14 господарського суду Запорізької областіза заявою Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста ЗапоріжжядоПублічного акціонерного товариства "Запорізький домобудівний комбінат"проБанкрутствоза участю представників сторін: від Генеральної прокуратури України - Онуфрієнко М.В., від Публічного акціонерного товариства "Запорізький домобудівний комбінат" - Коновалов В.М., від Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу "Будівник-33" - Орловський С.О., Парамєєва Т.М., Котелевська О.Є., голова правління Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу "Будівник-33" - Притуло В.В.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.09.2014 у справі № 908/1993/14 визнано конкурсними кредиторами у справі: 1. Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у розмірі -1.941.830,06 грн. з другою чергою задоволення; 2. Запорізьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції у розмірі - 6.419,99 грн., з яких 3.828,26 грн. - з другою чергою задоволення та 2.591,73 грн. - з шостою чергою задоволення; 3. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі у розмірі - 4.998.660,28 грн., з яких - 4.986.548,55 грн. з другою чергою задоволення та 12.111,73 грн. - з шостою чергою; 4. Державну податкову інспекцію в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області у розмірі - 10.049.069,07 грн., з яких - 8.912.227,87 грн. з третьою чергою задоволення та 1.136.841,20 грн. - з шостою чергою; 5. Державну податкову інспекцію у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області у розмірі - 749.485,4 грн., з яких - 729.745,80 грн. - з третьою чергою задоволення та 19.739,60 грн. - з шостою; 6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький ДБК" у розмірі - 3.551.115,72 грн. з четвертою чергою задоволення.

Заявлені в якості конкурсних вимоги Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області у розмірі - 828.645,28 грн. відхилено.

Вимоги ПАТ "УкрСиббанк" в розмірі - 107.544,44 грн. як заборгованість за договором споживчого кредиту та 1.218 грн. сплаченого судового збору відхилено.

Вимоги Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу "Будівник-33" в розмірі - 10.219.240,40 грн. відхилено.

Затверджено реєстр вимог кредиторів з урахуванням визнаних судом вимог та окремого включено до реєстру Публічне акціонерне товариство "МетаБанк", м. Запоріжжя, в розмірі 277.008,50 грн., з яких -275.081,86 грн. - з першою чергою задоволення та 1.926,64 грн. - з шостою чергою.

Не погодившись із винесеною судом першої інстанції ухвалою, Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив "Будівник-33" звернувся із апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 у справі № 908/1993/14 апеляційну скаргу Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу "Будівник-33" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.09.2014 у справі № 908/1993/14 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив "Будівник-33" звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просив скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.09.2014 у справі № 908/1993/14, в частині невизнання та відхилення вимог ОЖБК "Будівник-33" в сумі 10 219 240,40 грн., та прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати ОЖБК "Будівник-33" конкурсним кредитором боржника та включити вимоги в розмірі 10 219 240,40 грн. до реєстру вимог кредиторів, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 35, 43 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.06.2014 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький домобудівний комбінат", визнано грошові вимоги УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до ПАТ "Запорізький домобудівний комбінат" в розмірі - 411 659,21 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого - Зінченка Юрія Олексійовича.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 02.07.2014 за номером № 5617 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Запорізький домобудівний комбінат".

До господарського суду з кредиторськими вимогами до боржника звернувся, зокрема, Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив "Будівник-33" у розмірі - 10 219 240,40 грн.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не визнав заявлені вимоги Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу "Будівник-33", м. Запоріжжя, до боржника у розмірі - 10 219 240,40 грн. як заборгованість по поверненню проінвестованих в будівництво коштів, з огляду на наступне.

Господарським судом встановлено, що за рішенням № 152 від 28.04.1994 виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів був створений житлово-будівельний кооператив за будівельною адресою: будинки № 3 та № 4 у мікрорайоні № 4 житлового масиву "Південний", закріплено за ними по 71 квартирі у кожному, з метою забезпечення житлом членів кооперативу і їх сімей шляхом будівництва кооперативного житлового будинку за будівельною адресою: м. Запоріжжя, МР-4, житломасив "Південний", будинки 3, 4.

З метою досягнення статутних цілей між ОЖБК "Будівник-33" та Комунальним підприємством "Управління капітального будівництва", м. Запоріжжя, були укладені договори з будівництва житла № 93К33001/1 від 23.06.1994, № 93 ЖК33003/1 від 23.06.1994 та додаткові угоди до них від 14.07.1994 та від 06.04.1995.

За умовами укладених договорів ОЖБК "Будівник-33" інвестує грошові кошти на будівництво житлових будинків №3 та №4 в МР-4 житломасиву "Південний" в м. Запоріжжі, а КП "Управління капітального будівництва" здійснює їх будівництво.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання договорів ОЖБК "Будівник-33" певний час здійснювало оплату робіт з будівництва на рахунки забудовника - КП "Управління капітального будівництва", але згодом у зв'язку з відсутністю коштів призупинило фінансування будівництва житлових будинків.

За рішенням господарського суду Запорізької області № 8/227д-22/189д/06-15/348д/06-10/399/06 від 20.02.2009, яке постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.06.2009 залишено без змін, було розірвано договір № 93 ЖК33001/1 на будівництво житла від 23.06.1994, укладеного між КП "Управління капітального будівництва" та ОЖБК "Будівник-33".

Договір на будівництво житла № 963 ЖК33003/1 від 23.06.1994 в редакції додаткової угоди від 06.04.1995 також було розірвано в судовому порядку - постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.10.2006 у справі № 22/77д/06, яка постановою Верховного Суду України від 15.05.2007 залишена в силі.

Господарським судом встановлено, що при розгляді зазначених справ судами було встановлено, що ОЖБК "Будівник-33" неналежним чином здійснювало фінансування будівництва за договорами, що стало підставою для звернення КП "Управління капітального будівництва" до суду з позовами про їх розірвання.

Договорами № 93 ЖК33001/1 та № 963 ЖК33003/1, укладеними ОЖБК "Будівник-33" та КП "Управління капітального будівництва", які були дійсними та діяли до моменту розірвання, та які були предметом дослідження при судовому розгляді справ № 8/227д-22/189д/06-15/348д/06-10/399/06 та № 22/77д/06, передбачалось, що у разі неплатоспроможності інвестора протягом трьох місяців, договір розривається за ініціативою Замовника-Забудовника без відшкодування інвестору перерахованого авансу (п.5.2 як Договору № 93 ЖК33001/1, так і Договору № 93 ЖК33003/1 ).

З метою завершення будівництва КП "Управління капітального будівництва", в свою чергу, уклало договори фінансування з ВАТ "Запорізький домобудівний комбінат" № 65 від 09.08.2005 на фінансування будівництва житлового будинку № 3 та № 66 від 09.08.2005 на фінансування будівництва житлового будинку № 4 та відповідно договори підряду № 79 від 16.08.2005 та № 80 від 16.08.2005.

Крім того, господарським судом встановлено, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.09.2007 у справі № 5/142/07, яку постановою Вищого господарського суду України від 22.05.2008 № 5/142/07 залишено без змін, затверджено мирову угоду від 28.09.2007, укладену сторонами у справі № 5/142/07: позивачем - ВАТ "Запорізький домобудівний комбінат" та відповідачем - КП "Управління капітального будівництва".

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до затвердженої мирової угоди ВАТ "Запорізький домобудівний комбінат" в будівництво житлового будинку № 4 проінвестовано - 10 424 187,89 грн., в тому числі, позивачем проінвестовано - 10 152 019,13грн., будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи виконані за договором підряду, 272 168 грн. - оплата витрат замовника з організації будівництва та ведення технічного нагляду, які були здійснені відповідачем. Позов заявлено на суму 10 442 130,38 грн. Позивач відмовився від стягнення - 17 942,49 грн. (10 442 130,38 - 10 424 187,89) у зв'язку з допущеною арифметичною помилкою при підрахунку ціни позову.

Житловий будинок введено в експлуатацію Актом державної приймальної комісії від 09 грудня 2005 року (секція №2) та Актом державної приймальної комісії від 17 березня 2006 року (секція №1). Будинку присвоєно поштову адресу: вул. Автозаводська, 48.

Керуючись ст. 216 ЦК України сторони прийшли до згоди визначити наступні наслідки визнання угоди недійсною: 2.1. В рахунок повернення вкладених інвестицій за договором № 66 на фінансування завершення будівництва житлового будинку № 4 мікрорайон 4 ж/м Південний м. Запоріжжя від 09 серпня 2005 року відповідач КП "Управління капітального будівництва" передає у власність, а позивач - ВАТ "Запорізький домобудівний комбінат" приймає у власність майно вартістю 6 149 604, 6 грн., (а саме: квартири № 75-77, 79-85, 87-101, 103, 106, 108, 122, 123,125, 126, 134 в будинку № 48 по вул. Автозаводська в м. Запоріжжі загальною площею 2019,54 кв. м;). Після укладання даної мирової угоди сторонами та визнанням її судом право власності на майно, зазначене в п. 2.1 даної мирової угоди, визнається за Відкритим акціонерним товариством "Запорізький домобудівний комбінат".

Також, ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.05.2011 у справі № 10/5009/2608/11 затверджено мирову угоду від 24.05.2011, укладену сторонами у справі: позивачем - ВАТ "Запорізький домобудівний комбінат" та відповідачем - КП "Управління капітального будівництва".

Відповідно до затвердженої мирової угоди на момент визнання недійсним договору № 65 на фінансування завершення будівництва житлового будинку № 3 мрн. 4 ж/м Південний в м. Запоріжжі від 9 серпня 2005 року між ВАТ "Запорізький домобудівний комбінат" та КП "Управління капітального будівництва" згідно з рішенням господарського суду Запорізької області від 01.03.2006 у справі № 20/1д ВАТ "Запорізький домобудівний комбінат" в будівництво житлового будинку № 3 мрн. 4 ж/м Південний в м. Запоріжжі (будівельна адреса, поштова адреса вул. Автозаводська, 48) проінвестовано - 6 478 985,89 грн., в тому числі, позивачем проінвестовано - 6 259 690,86 грн. в будівництво житлового будинку (роботи, виконані за договором підряду), оплата витрат замовника з організації будівництва та ведення технічного нагляду, які були здійснені відповідачем і склали 211 269.30 грн., проектно-вишукувальні роботи - 3 599, 00 грн., інші витрати - 4 426,73 грн. Керуючись ст.216 ЦК України сторони прийшли до згоди визначити наступні наслідки визнання угоди недійсною: 2.2. В рахунок повернення вкладених інвестицій за договором № 65 на фінансування завершення будівництва житлового будинку № 3 мрн. 4 ж/м Південний в м .Запоріжжя від 09 серпня 2005 року відповідач КП "Управління капітального будівництва" передає, а позивач ВАТ "Запорізький домобудівний комбінат" приймає у власність об'єкт нерухомого майна-недобудований житловий будинок літ.А-9 (І,ІІ секції), розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд.48, вартістю - 6 478 985, 89 тис. грн. Після укладання даної мирової угоди сторонами та визнанням її судом за Відкритим акціонерним товариством "Запорізький домобудівний комбінат" визнається право власності на об'єкт нерухомого майна-недобудований житловий будинок літ.А-9 (І,ІІ секції), який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд.48.

Тією ж ухвалою від 25.05.2011 у справі № 10/5009/2608/11 визнано недобудований житловий будинок літ. А-9 (I, II секції), який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, 48, об'єктом нерухомого майна та визнано за ВАТ "Запорізький домобудівний комбінат" право власності на об'єкт нерухомого майна - недобудований житловий будинок літера А-9 (I, II секції), який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд. 48.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції в ухвалі дійшов висновку, що вищезазначеними судовими актами підтверджено, що ПАТ "Запорізький домобудівний комбінат" на законних підставах набуло право власності на квартири житлового будинку № 4 в мікрорайоні 4 ж/м Південний в м. Запоріжжя (поштова адреса: вул. Автозаводська, 48) та самостійно здійснювало подальшу їх реалізацію, а також набуло права власності на недобудований житловий будинок № 3 літ. А-9 (I, II секції), розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, 48.

Зазначене вище, на думку господарського суду, спростовує твердження ОЖБК "Будівник-33" про набуття боржником без достатньої правової підстави грошових коштів в розмірі 10 219 240,40 грн., за рахунок яких нібито були побудовані житлові будинки, та як наслідок, зобов'язання їх повернути, а відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для визнання вимог ОЖБК "Будівник-33" до боржника в розмірі - 10 219 240,40 грн. відсутні.

Суд апеляційної інстанції в постанові погодився із висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання заявлених ОЖБК "Будівник-33" вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів у даній справі, та зазначив, що докази, які були надані до місцевого господарського суду не підтверджують факт наявності заборгованості у заявленій сумі ПАТ "Запорізький домобудівний комбінат" перед ОЖБК "Будівник-33", належних документів до заяви не надано.

Щодо посилання заявника апеляційної скарги на те, що рішення судів, якими розірвані контракти №93 ЖК33003/1 від 23.06.1994 та №93 ЖК33001/1 від 23.06.1994, не спростовують участь заявника у фінансуванні будівництва до моменту їх розірвання, а також, не дослідження питання щодо оплати до 2005 року, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначила, що заявником до заяви про визнання грошових вимог додані платіжні доручення, квитанції, які, на думку заявника, є доказом фінансування будівництва, однак, колегія суддів з даною позицією заявника апеляційної скарги не погодилась, оскільки, пунктом 3.1. Постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Банк у договорі з платником - фізичною особою має право передбачати можливість подання цим платником платіжного доручення в довільній формі, яке має містити такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату складання і номер; прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; найменування та код банку платника; найменування/прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; найменування та код банку отримувача; суму цифрами та словами; призначення платежу; підпис платника.

Пунктом 3.8 зазначеної постанови встановлено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції встановив, що в жодному з платіжних доручень, які додані до заяви про визнання грошових вимог до боржника, у графі "отримувач" не вказано, що отримувачем є боржник - ПАТ "Запорізький домобудівельний комбінат", отже, з даних платіжних доручень не вбачається, що інвестування здійснювалось на рахунок боржника.

Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що контракти №93 ЖК33003/1 від 23.06.1994 та №93 ЖК33001/1 від 23.06.1994 укладались між ОЖБК "Будівник-33" та Комунальним підприємством "Управління капітального будівництва".

У відповідності до ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник та кредитор, тобто в цьому випадку - це ОЖБК "Будівник-33" та КП "Управління капітального будівництва".

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що господарський суд першої інстанції правомірно відхилив кредиторські вимоги до боржника, твердження ОЖБК "Будівник-33" спростовуються матеріалами справи, оскільки сам заявник апеляційної скарги не є власником спірного майна, ні законним користувачем спірного майна.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала господарського суду про відхилення вимог кредитора - ОЖБК "Будівник-33" в розмірі 10 219 240,40 грн. та постанова суду апеляційної інстанції прийняті із порушенням вимог ст. 43 ГПК України, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VI, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 3 ст. 95 спеціального Закону, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 02.07.2014 за номером № 5617 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Запорізький домобудівний комбінат".

До господарського суду з кредиторськими вимогами до боржника звернувся, зокрема, Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив "Будівник-33" у розмірі - 10 219 240,40 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що виходячи з вимог спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру покладений на господарський суд.

На підставі вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається із тексту мотивувальної частини ухвали та постанови, суди попередніх інстанцій фактично ухилились, в порушення вимог ст.ст. 4-2 , 4-7, 43, 84 ГПК України, від стислого викладу в тексті процесуальних документів вимог заявника - Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу "Будівник-33" до боржника.

В даному випадку, суд першої інстанції в ухвалі не проаналізував правові підстави звернення заявника, а також правову природу вимог Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу "Будівник-33" до боржника, та документи, що їх підтверджують. Судами попередніх інстанції, в порушення вимог ст. 84 ГПК України, також не з'ясовано в тексті ухвали та постанови, що саме є складовими частинами вимог Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу "Будівник-33" у розмірі - 10 219 240,40 грн.

Господарськими судами встановлено, що за умовами укладених договорів ОЖБК "Будівник-33" інвестує грошові кошти на будівництво житлових будинків №3 та №4 в МР-4 житломасиву "Південний" в м. Запоріжжі, а КП "Управління капітального будівництва" здійснює їх будівництво.

За рішенням господарського суду Запорізької області № 8/227д-22/189д/06-15/348д/06-10/399/06 від 20.02.2009, яке постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.06.2009 залишено без змін, було розірвано договір № 93 ЖК33001/1 на будівництво житла від 23.06.1994, укладеного між КП "Управління капітального будівництва" та ОЖБК "Будівник-33".

Договір на будівництво житла № 963 ЖК33003/1 від 23.06.1994 в редакції додаткової угоди від 06.04.1995 також було розірвано в судовому порядку - постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.10.2006 у справі № 22/77д/06, яка постановою Верховного Суду України від 15.05.2007 залишена в силі.

Судами встановлено, що договорами № 93 ЖК33001/1 та № 963 ЖК33003/1, укладеними ОЖБК "Будівник-33" та КП "Управління капітального будівництва", які були дійсними та діяли до моменту розірвання, та які були предметом дослідження при судовому розгляді справ № 8/227д-22/189д/06-15/348д/06-10/399/06 та № 22/77д/06, передбачалось, що у разі неплатоспроможності інвестора протягом трьох місяців, договір розривається за ініціативою Замовника-Забудовника без відшкодування інвестору перерахованого авансу (п.5.2 як Договору № 93 ЖК33001/1, так і Договору № 93 ЖК33003/1 ).

З метою завершення будівництва, КП "Управління капітального будівництва", в свою чергу, уклало договори фінансування з боржником - ВАТ "Запорізький домобудівний комбінат" № 65 від 09.08.2005 на фінансування будівництва житлового будинку № 3 та № 66 від 09.08.2005 на фінансування будівництва житлового будинку № 4 та відповідно договори підряду № 79 від 16.08.2005 та № 80 від 16.08.2005.

Судами попередніх інстанцій, в оскаржуваних ухвалі та постанові, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не надано належної правової оцінки встановленому факту, що саме заявник - ОЖБК "Будівник-33" мав грошові зобов'язання та інвестував грошові кошти за вказаними договорами в будівництво житлових будинків, не з'ясовано в ухвалі та постанові, з яких правових підстав звернувся ОЖБК "Будівник-33" з вимогами саме до боржника у справі про банкрутство, та якими документами підтверджується їх грошовий характер.

Суди також, не врахували, що учасником правовідносин щодо будівництва житлових будинків, а також, учасником розрахунків був забудовник - КП "Управління капітального будівництва", який не входить до кола осіб - учасників провадження у справі про банкрутство.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що завдання суду у попередньому засіданні полягає не у вирішенні майнового спору по суті, а у визнанні наявності в цей момент у кредитора грошової вимоги до боржника.

Господарський суд, враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство, не може залучати у попередньому засіданні до участі у справі третіх осіб, інших відповідачів, а також, встановлювати ступінь вини боржника, характер відповідальності, розмір шкоди. Процесуальні норми, що регулюють залучення до розгляду справи інших відповідачів, третіх осіб, призначення експертизи, можуть бути застосовані лише за правилами позовного провадження.

Суди попередніх інстанцій безпідставно, в даному випадку, здійснили розгляд по суті спірних вимог ОЖБК "Будівник-33" до боржника у попередньому засіданні, без участі забудовника - КП "Управління капітального будівництва", процесуальне положення якого, може бути з'ясоване лише при його залученні та розгляді справи за правилами позовного провадження, а також, не з'ясували, чи існує, рішення суду, яке набрало законної сили, в підтвердження наявності грошових вимог ОЖБК "Будівник-33" саме до боржника.

Отже, суди попередніх інстанцій, дійшли висновку про відхилення у попередньому засіданні вимог ОЖБК "Будівник-33" до боржника ПАТ "Запорізький домобудівний комбінат" у сумі 10 219 240,40 грн. без з'ясування та встановлення, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, усіх обставин, що мають істотне значення для справи.

Крім того, суд апеляційної інстанції, розглянувши вимоги апеляційної скарги, повністю залишив без змін ухвалу суду від 30.09.2014, тоді як ОЖБК "Будівник-33" оскаржував ухвалу суду першої інстанції лише в частині невизнання та відхилення вимог ОЖБК "Будівник-33" в сумі 10 219 240,40 грн., чим порушив права інших сторін у справі в подальшому оскаржити судове рішення в апеляційному порядку.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції, в частині невизнання та відхилення вимог ОЖБК "Будівник-33" в розмірі - 10 219 240,40 грн. підлягають скасуванню, а справа в цій частині підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу "Будівник-33" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.09.2014 у справі № 908/1993/14, в частині невизнання та відхилення вимог Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу "Будівник-33" в розмірі - 10.219.240,40 грн. - скасувати. Справу в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк